30 річниця Чорнобильської катастрофи

Серед усіх трагедій, які пережило людство, чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя. Драматизм чорнобильської катастрофи не піддається ніякому виміру. Ядерного удару зазнавали все нові території, небезпека радіоактивного ураження загрожувала масам людей, всьому живому. Трагедія Чорнобиля сколихнула світ, викликала до життя хвилю милосердя, бажання мільйонів людей допомогти перебороти спільну біду.

Збудована в 1976 році, Чорнобильська АЕС, була розташована за 100 кілометрів на північ від Києва; вона мала чотири реактора, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.

Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів почала проводити на 4-му реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою, і 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, і в повітря піднялось більше 60 тон радіоактивних матеріалів.

Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тон піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. З території в радіусі 30 кілометрів від місця аварії було евакуйовано більше 100 тисяч людей. У зв’язку з  традиційною в СРСР секретністю, від громадян приховувалась інформація про дійсні масштаби катастофи і в найбільш постраждалих областях України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії не здійснювались жодні заходи по захисту населення від радіації.

Щоб запобігти подальшим викидам радіоактивних матеріалів, до кінця 1986-го року четвертий реактор АЕС був накритий спеціальним "саркофагом", збудованим руками сотень тисяч добровольців і мобілізованих солдатів, і Чорнобильська АЕС була знову введена в експлуатацію. Однак великі пожежі і аварії в 1991 та в 1996 роках привели до зупинення спочатку другого, а потім і першого реактора. У 2000-му році був зупинений останній, 3-й реактор, і Чорнобильська АЕС повністю припинила свою роботу.

Якби не героїчна та організована робота багатьох добровольців, масштаби катастрофи були б непомірні. Верховна Рада України постановила доповнити Статтю 8 Закону України "Про державні нагороди України" абзацом такого змісту: "За участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи" - для нагородження осіб, які в установленому порядку віднесені до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідний статус яких їм надано за безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків у 1986-1990 роках згідно зі статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та інвалідів з їх числа." Компанія  "Триумф Спорт" виготовляє та пропонує такі нагрудні знаки, медалі та ордена задля вшанування ветеранів ЧАЕС: Нагрудний хрест «30 років пам'яті ЧАЕС», Медаль на колодці «30-ті роковини пам'яті», Зірка «За заслуги», Хрест «Ліквідатор», Зірка «За мужність» (всі нагороди доступні двох видів: золото, нікель). 

Для всього людства Чорнобиль став горезвісним символом, однак в історії цивілізації це не єдина масштабна антропогенна катастрофа. Приклад Японії дає мало підстав у цьому сумніватися. Мирний атом не такий вже і мирний. Техногенні катастрофи мають величезні наслідки забруднення як для довкілля, так і для екології душі, оскільки людина це частина біосфери. Руйнуючи природу - ми руйнуємо себе.

Детальніше про нагороди: www.vts.ua/chernobyil-30-let_uk